Тиждень науки в Черкаському національному університеті ознаменувався відкриттям ще однієї наукової лабораторії на базі ННІ природничих наук.

Як відзначив ректор університету, професор Черевко Олександр Володимирович, відкриваючи лабораторію, студенти та викладачі ННІ природничих наук матимуть можливість проводити дослідження в сучасній лабораторії. Адже метод інструментальної оротерапії використовується для вивчення впливу факторів гірського клімату на різні системи організму людини. Враховуючи економічні та інші причини обмеження можливості перебування в гірській місцевості для більшості людей з оздоровчою метою та проведення експедицій наукового характеру саме технології створення штучного гірського клімату і використання їх в наукових лабораторіях є досить актуальним. Олександр Володимирович побажав успіхів у роботі наукової лабораторії.

Завідувачка лабораторією доцент Мельник Тетяна Олександрівна розповіла присутнім на відкритті лабораторії, що природна оротерапія (від грецького oros – гори), як високоефективний кліматотерапевтичний засіб відновлення здоров’я і працездатності людини в гірській місцевості має свою багатовікову історію. Практика використання гірських курортів різних країн для лікування пацієнтів із захворюваннями легень, серцево-судинної та нервової систем підтвердила доцільність широкого використання різних варіантів кліматотерапії основним діючим компонентом якої є гіпоксія. Медична апаратура інструментальної оротерапії, яка встановлена в лабораторії, була створена українськими вченими під керівництвом доктора медичних наук, професора Березовського В.Я. в Інституті фізіології імені О.О.Богомольця НАН України. Винахід захищений авторськими правами та патентами і широко впроваджено в практику як в Україні так і за межами країни.

Застосування тренувань гіпоксією за допомогою медичної апаратури (метод інструментальної оротерапії) має позитивний вплив на кінетику кисневого метаболізму та кислотно – лужного стану, нормалізує показники вуглеводного, ліпідного, білкового обмінів, підвищує протизапальний потенціал, активізує діяльність провідних систем організму. Особливе значення має метод гіпокситерапії для формування повноцінного здоров’я підростаючого покоління, є ефективним засобом профілактики і лікування неспецифічних захворювань. Дозована гіпоксія може бути застосована для підвищення резистентності організму, сприяти стійкості до екстремальних факторів середовища, а також до побічної дії фармакологічних препаратів. Гіпоксична стимуляція сприяє утворенню нових капілярних сіток в різних органах, що призводить до кращого загоювання ран і зменшення запальних процесів в органах. Така стимуляція може застосовуватись не лише з лікувальною метою, але й сприяє підвищенню фізичної працездатності організму

В науковій лабораторії планується проведення наукових досліджень щодо впливу на різні системи організму дозованої гіпоксії. Дослідження будуть проводити викладачі та студенти ННІ природничих наук. Відкриття лабораторії дозволяє розширити напрямки наукових досліджень кафедри біології та біохімії та виконання спільних досліджень з науковими лабораторіями інших установ. Присутнім на відкритті лабораторії було продемонстровано процес проведення сеансу інструментальної оротерапії. Серія наукових досліджень в лабораторії стартувала.

На початку березня 8 студентів навчально-наукового інституту природничих наук поїхали на тримісячне стажування в Академію ім. Яна Длугоша у м. Ченстохова, Польща. Стажування відбувається в рамках угоди про співпрацю між Черкаським національним університетом та Академією ім. Я. Длугоша.

Це студенти-біологи – Олена Іванова, Аліна Кардаш, Аліна Нечипоренко та Анжеліка Погрібняк, екологи – Юлія Карленко та Валентина Скічко, хіміки – Ірина Калашник та Ірина Пасічник.

Предмети, що вивчають студенти, включають як лабораторні, так і практичні заняття. Після повернення до Черкас, студентам будуть перезараховані навчальні дисципліни, що вони опанували в Польщі, відповідно до норм Європейської кредитно-трансферної системи навчання.

18-19 квітня в Мелітопольському державному педагогічному університеті імені Богдана Хмельницького відбувся ІІ етап Всеукраїнської студентської олімпіади з біології для класичних та педагогічних університетів. Олімпіада відбувалася у два тури: перший тур передбачав перевірку теоретичних знань із базових біологічних дисциплін; другий тур – це вміння показати практичні навички і теоретичні знання.

За рішенням компетентного журі дипломом першого ступеня нагороджено студентку 4 курсу спеціальності «Біологія» ННІ природничих наук Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Лавріненко Катерину Валеріївну.

Також грамотою оргкомітету було відзначено студента 4 курсу ННІ природничих наук Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Ларіонова Миколу Сергійовича.

– Я маю шалену підтримку рідних та друзів і таких геніальних викладачів у своєму рідному ННІ природничих наук! На другому курсі на олімпіаді я мала відзнаку за високий рівень теоретичної підготовки, на третьому – 3-тє місце, а от тепер на четвертому курсі – стала переможницею – говорить Катерина

Лавріненко. Вітаємо Катерину з перемогою та зичимо подальших успіхів у науковій та освітній царині.

ННІ природничих наук

12-15 квітня 2018 року у Бродовіні (земля Бранденбург, Німеччина) відбулася ювілейна зустріч робочої групи зі збереження рідкісного виду птаха – очеретянки прудкої (Aquatic Warbler Conservation Team - BirdLife International).

У роботі конференції взяли участь 39 орнітологів з 13 країн Європи та Африки, серед них – кандидат біологічних наук, викладач кафедри біології та біохімії Черкаського національного університету Олександр Ілюха.

На зустрічі було підведено підсумки роботи робочої групи за останні 20 років. Обговорено ряд актуальних питань щодо світової чисельності виду; шляхів міграції, встановлених завдяки кільцюванню птахів та використанню сучасних технологій – геолокаторів; менеджменту територій та інших питань охорони. Було представлено результати експедицій по пошуку місць гніздування виду в Європі і місць зимівлі в Африці.

Під час конференції було проведено екскурсії в околицях Бродовіна, а також виїзди до місць гніздування очеретянки прудкої на суміжні території Німеччини і Польщі – в район  нижньої долини р. Одри. Зустріч відбулася за підтримки Німецького товариства охорони птахів NABU i LifeSchreiadler (Німеччина).

Олександр Ілюха є членом команди українських орнітологів на чолі з Анатолієм Полудою (Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України), яка досліджує цей зникаючий вид. Зустріч була вкрай актуальна в плані отримання нових знань з менеджменту сільськогосподарських територій, регулювання рекреаційного навантаження об'єктів природно-заповідного фонду, методик дослідження тваринного світу. Отриманий досвід буде корисним для впровадження подібних проектів в Україні, – відзначає Олександр Ілюха.

Починаючи з 2002 року біологи та екологи Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького здійснюють охорону популяції підсніжника складчастого в лісовому масиві Холодний Яр. Для даного виду це єдине місце зростання в континентальній частині України, найближчі популяції розташовані в Криму. Тому збереження підсніжника в Холодному Яру є надзвичайно важливим. Завдяки багаторічній охороні чисельність та площа зростання цих первоцвітів збільшилася і в цьому, безумовно, заслуга біологів та екологів університету.

Щороку дві групи студентів ННІ природничих наук на чолі з викладачами здійснюють цілодобове чергування на місцях зростання підсніжника складчастого. У вихідні дні ці місця відвідує декілька тисяч любителів природи, які приїжджають помилуватися білосніжними квітами. Цьогоріч керівниками та безпосередніми учасниками акції є доценти Олександр Спрягайло, Олександр Ілюха, Максим Гаврилюк та Володимир Конограй. Приємно відзначити, що в охороні активну участь беруть випускники ННІ природничих наук, для яких це стало доброю традицією. Акція проходить спільно з НІКЗ «Чигирин» за підтримки ректорату та профкому університету, ДП «Кам’янське лісове господарство», а також багатьох меценатів.

– В останні роки наша діяльність спрямована не стільки на боротьбу з браконьєрами, які намагаються нарвати квіти для продажу. Найбільш актуальною проблемою є рекреаційне навантаження – якщо не здійснювати охорону підсніжників є загроза витоптування місць зростання, що призведе до їхнього зникнення. Тому нині ми здійснюємо переважно роз’яснювальну роботу та не допускаємо зривання квітів, – зазначає директор ННІ природничих наук Максим Гаврилюк.

– Приємно бачити результат будь-якої діяльності. Сьогодні всі знають, що підсніжники в Холодному Яру існують завдяки небайдужим природоохоронцям Черкаського національного. Дуже добре, що екологи і біологи вивчають природні процеси не тільки в аудиторіях. Адже сьогодні важливо, щоб випускники володіли конкретними компетенціями, які потрібні роботодавцям. Здобувати їх потрібно не тільки в лабораторіях, а й природних умовах, – вважає ректор університету Олександр Черевко.